Тендери, конкурси

Щодо четвертого відкритого конкурсу із залучення інвесторів

Національна акціонерна компанія «Надра України» повідомляє про внесення змін до строків проведення конкурсу, а саме: останній день подання конкурсних заявок від претендентів 13 січня 2009 р. до 10-00. Розкриття конвертів із заявками претендентів відбудеться 13 січня 2009 р. о 12.00 у приміщенні НАК «Надра України».


Оголошено конкурс із залучення інвесторів

Національна акціонерна компанія «Надра України» на підставі рішення правління Компанії (протокол № 25 від 11.12.2008) оголошує четвертий відкритий конкурс із залучення інвесторів для проведення геологічного вивчення надр і дослідно-промислової розробки:

-ліцензійної ділянки Городоцького газового родовища (спецдозвіл належить ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія»);
-Борзовського нафтогазового родовища Булганацької ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія»);
-ліцензійної ділянки Булганацького блоку (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-Ачинської ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»).

За конкурсною документацією звертатись за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 54, НАК «Надра України». Контактна особа: Прокопчук Ірина Сергіївна – тел. (044) 246 80 13, факс (044) 246 80 07 (кім. 604). Вартість пакету конкурсної документації складає 27 242,85 грн. з ПДВ. Грошові кошти необхідно перерахувати на р/р 26004005000698 в ВАТ «Родовід банк», МФО 321712, код 31169745. Останній день подання конкурсних заявок 08 січня 2009 р. до 10-00. Розкриття конвертів із заявками відбудеться 08 січня 2009 р. о 12.00 у приміщенні НАК «Надра України».


ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ'ЄКТІВ КОНКУРСУ:


Городоцьке газове родовище
Городоцьке родовище розташоване в Городоцькому районі Львівської області між населеними пунктами Комарно і Городок.
В тектонічному відношенні площа знаходиться в північно-західній частині Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в зоні регіонального Городоцького розлому та на межі Зовнішньої зони і Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи.
Сейсморозвідувальні роботи проводилися ЗУГРЕ в 1985, 1993-1994 і 1997 рр. та геохімічні дослідження в 1979-1985 рр. на основі, яких складалися проекти структурно-пошукового та пошуково-розвідувального буріння на площі. Структура виявлена і підготовлена до пошукового буріння в 1994 році.
Об’єктом пошукового буріння по відбиваючому горизонту по крейдових відкладах є брахіантиклінальна складка розмірами 9 х 4 км по ізогіпсі мінус 850 м і амплітудою 50 м. По відбиваючому горизонту НД-3 структура уявляє собою зону виклинювання сарматських горизонтів дашавської світи, яка прилягає до регіонального Городоцького розлому і розбита поперечними порушеннями. Розміри структури становлять 7,8х0,65 км по ізогіпсі мінус 500 м, амплітуда – 150 м.
Перспективи нафтогазоносності пов’язуються з відкладами сармату (горизонти ВД-11-14, НД-1-13) і мезозою, які залягають на глибинах 550-1500 м.
В 1991 році було відкрито газові поклади свердловиною № 1. Дебіти газу з горизонтів НД-1 - ВД-13-14 (інтервал 624-700 м) становлять 19-24 тис.м3/доб
. На площі було пробурено 6 структурно-пошукових свердловин з яких № 1, 4, 6 і 9 при випробуванні горизонтів ВД-13 - НД-1 отримано промислові припливи газу з дебітом 6-26 тис. м3/доб. Свердловина № 9 пробурена за інвестиційні кошти.
У 2002 році родовище введено в ДПР з метою визначення його промислової цінності та уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів. Запаси газу родовища згідно проекту ДПР віднесені до важковидобувних. За час проведення ДПР на 01.01.2008 р. з родовища видобуто 16,3 млн. м3.
В 2006 р. пробурена свердловина №10 проектною глибиною 900 м, проектним горизонтом мезозой, закладена на відстані 700 м на південь від свердловини №165-Рудки, з метою розвідки газових покладів у горизонтах ВД- 13-14, НД-1 і НД-2, пошуків газових покладів у горизонтах ВД- 12 і НД- 3-5 відкладів сармату та еродованій поверхні мезозою.
Після спуску експлуатаційної колони в свердловині випробувано 7 об’єктів. За результатами випробування горизонтів НД-3-1 і ВД-14-12 отримано приплив газу з дебітами від 3 до 16 тис. м3/д.
За результатами буріння і випробування свердловини № 10 отримано приріст запасів 100 млн. м3 та розширено зону газоносності в південно-східному напрямку та встановлено газоносність горизонтів НД-3, НД-2 і ВД-12 – 11.


Борзовське нафтогазове родовище Булганацького блоку
Борзовське газонафтове родовище розташоване на відстані 5 км на північний схід від м. Керч.
Нафтогазоносність Борзовського родовища приурочена до піщано-мергелистих відкладів чокракського та караганського горизонтів. В процесі розвідувального буріння з піщано-мергелистої пачки верхньої частини чокракського горизонту були отримані значні припливи газу. В незначній мірі вони відмічалися в караганському горизонті. Нестійкість проникних властивостей колекторів (лінзовидні, тріщинуваті мергелі, перешаровані з тонкими прошарками пісковиків та пісків обумовило швидке падіння (через 5-10 днів) початкових дебітів газу до 1300-5000 м3/добу. Свердловини наприкінці випробування працювали або періодично, або повністю припиняли роботу. У процесі випробування свердловин разом з газом спостерігалися припливи води (1-1,5 м3), рідше нафти (у невеликій кількості). У свердловинах, розташованих на віддалених від склепіння ділянках (свердловини №№ 3, 12, 15, 16 та інші), отримано припливи води з дебітом 1-4 м3/добу, спостерігалось слабке газування. Всього на родовищі, починаючи з 30-х років 20 століття, пробурено 23 свердловини глибиною 500 – 800 м.
Аналізи газу Борзовського родовища показали, що склад його, у більшості випадків, метановий. В деяких пробах визначено питому вагу, яка складає 0,758. Теплопровідність досягає 7227 кал. Вміст вуглеводнів від 85 до 100 %, з них на метан приходиться 95,4 %. Тяжких вуглеводнів 0,50 %, рідко – 1,2 %. Аналіз нафти з чокракських відкладів показав, що нафта важка з питомою вагою від 0,85 до 0,95. Початок кипіння 160-1950, в’язкість по Енглеру – 2,16-2,34. Вміст світлих фракцій – 32-45 %. В їх складі переважає гас (22-25 %), бензину – незначна кількість. Солярових масел – від 9 до 15 %, лігроїну – 1,0-1,2 %, мазуту – 55-68 %.
Невеликі скупчення газу та нафти в караганських та конкських відкладах Борзовського родовища приурочені до тонких прошарків піску та тріщинуватих мергелів, кількість яких тут значно менше, ніж в чокракському розрізі. Дебіти невеликі – 2-3 тис. м3/добу. Аналіз проби нафти з караганських відкладів показав наступні результати: питома вага – 0,8531, в’язкість по Енглеру 2,34-1,49. Початок кипіння 1600, в легкій фракції відсутній бензин, вміст лігроїну – 1,2 %, гасу – 24,6 %, солярових масел – 19,2 %, мазуту – 55 %.


Булганацький блок
Булганацький блок розташований на території Ленінського району АР Крим.
У тектонічному відношенні приурочений до Індоло-Кубанського прогину (Булганацька зона локальних піднять) Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Тут відкрито два невеликі нафтові родовища – Войківське і Борзовське та виявлено перспективні антиклінальні структури – Бондаренківська, Юркінська і Глазівська.
Територія Булганацького блоку вивчена бурінням не рівномірно. Якщо на Борзовській, Войківській та Глазівській структурах проводилися різні види буріння (картувальне, пошукове, розвідувальне), то Бондаренківська, Юркінська структури вивчались тільки геологічною зйомкою та структурно-картувальним бурінням.
Нафтові родовища Войківське і Борзовське приурочені до відкладів чокраку і карагану відділу міоцену неогенової системи кайнозою. Родовища багатопластові літологічно екрановані. Колектори представлені карбонатними породами. Глибина залягання продуктивних горизонтів на Войківському родовищі 78-380 м, на Борзовському – 400-520 м.
Для залучення інвестицій пропонується територія Булганацького блоку за виключенням Борзовського родовища.
Войківське нафтове родовище відкрите в 1950 р. Перший промисловий приплив нафти отримано при випробуванні свердловини № 36-к (відклади чокраку), початковий дебіт нафти складав 23 т/добу, потім знизився до 8,8 т/добу.
Родовище містить п’ять покладів: три нафтові, один нафтовий з газовою шапкою і один газовий. Чотири поклади у відкладах караганського і чокракського горизонтів розвідано на глибинах 78-380 м у вапняках середнього міоцену. Максимальний дебіт нафти отриманий при випробуванні свердловини № 36-Мало-Бабчикська. Поклад нафти у відкладах сармату верхнього міоцену розкритий на глибинах 60-110 м, максимальний дебіт при випробуванні покладу сармату в свердловині № 8-Мало-Бабчикська склав 7 т/добу.
За час дії ліцензії на родовищі пробурена свердловина № 120-Булганацька глибиною 175 м, проведена пробна експлуатація свердловин №№ 7 і 32-Мало-Бабчикські.


Глазівська перспективна площа
Передбачуваний поклад приурочений до літолого-екранованої пастки розміром 4,9 х 1,1 км., висота покладу близько 120 м.


Юркінська і Бондаренківська площі
При бурінні структурно-картувальних свердловин на Юркінській і Бондаренківській площах спостерігалися багаточисленні нафтогазопрояві як з відкладів караган-чокраку, так і з верхньомайкопських відкладів. Відкриття родовищ в аналогічних відкладах на акваторії Азовського моря робить ці площі достатньо перспективними для постановки пошуково-розвідувального буріння.
Перед початком бурових робіт пропонується виконати малоглибинну сейсміку для визначення глибинної будови Глазівської, Юркінської та Бондаренківської площ, а також для уточнення геологічної будови Войківського родовища.
На даний час роботи на площі не проводяться через відсутність фінансування.


Ачинська ліцензійна площа
Ачинська площа розташована на Керченському півострові, на відстані 20 км на схід від м. Феодосія.
У межах ліцензійної площі по відкладах середнього майкопу виявлено три підняття: Ачинське, Владиславівське і Харченківське.
Владиславівська структура являє собою складку субширотного простягання розміром 2,4 х 1,1 км, амплітудою 74 м. При випробуванні інтервалу 638-647 м (відклади середнього майкопу) у свердловині № 18-Владиславівська у 1956 р. було отримано промисловий приплив нафти дебітом 30 т/добу через штуцер діаметром 4 мм. При випробуванні свердловини № 23-Владиславівська, пробуреної на відстані 0,9 км на схід від свердловини № 18, були отримані нестабільні, короткочасні припливи нафти до 2,5 м3/добу. Поклад нафти у відкладах середнього майкопу Владиславівського родовища приурочений до антиклінальної складки, ускладненої порушенням. Поклад пластовий склепінний. У 1956 р. на Владиславівському родовищі був відкритий промисел. За період 1956-1960 рр. зі свердловини № 18-Владиславівська видобуто 8,665 тис. т нафти. У 1960 році промисел був ліквідований у зв’язку з падінням дебітів нафти і надходженням в свердловину глини.
У листопаді 2002 р. ДП „Кримгеологія“ отримало ліцензію № 2137 на геологічне вивчення надр, в т.ч. дослідно-промислову розробку терміном на 5 років. Термін дії спеціального дозволу продовжений до 2012 року.
За термін дії ліцензії на площі було пробурено 2 свердловини: № 2-Ачинська та № 28-Владиславівська.
При випробуванні свердловини № 2-Ачинська припливу пластового флюїду не отримано.
Проектом дорозвідки Владиславівського нафтового родовища передбачалося буріння 3-х розвідувальних свердловин №№ 26, 27, 28 та облаштування промислу.
При випробуванні розвідувальної свердловини № 28-Владиславівська глибиною 755 м з пласта І-го отримано приплив нафти дебітом 2,0 м3/добу.
Для виконання проекту дорозвідки Владиславівського родовища необхідно пробурити 2 свердловини глибиною по 750 м.

За результатами дослідно-промислової розробки ІІ-го пласта на родовищі отримана інформація про роботу видобувних свердловин – динаміка дебітів нафти, пластових і робочих тисків, отримані необхідні дані для підрахунку запасів вуглеводнів на Владиславівському родовищі.

Таким чином, передбачається завершення робіт, запланованих проектом дорозвідки Владиславіського родовища і проектом пробної розробки, що дозволить перевести родовище в промислову розробку.

На Ачинській структурі в результаті пошукових робіт пробурена свердловина № 1, з якої припливу вуглеводнів не отримано.

На Харченківській структурі в колонковій свердловині відмічалися інтенсивні нафтогазопрояви.

На площі необхідно провести детальні сейсмічні дослідження, за результатами яких визначити напрямки подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Архив